Традиційне бджолярство з використанням нерозбірних вуликів вимагало вбивства бджолиних сімей заради отримання меду. Це значно знижувало товарний характер виробництва і вело до знищення найбільш продуктивних сімей. У 1814 році український бджоляр Петро Прокопович (народився у 1775 році неподалік Батурина (Чернігівська область) запропонував першу в світі конструкцію розбірного вулика, яка не тільки забезпечувала легкий доступ до стільників, але й дозволяв отримувати мед без завдання шкоди бджолиним сім’ям. Вулик конструкції Прокоповича швидко поширився у світі. Подальші модифікації розбірних вуликів в Європі та США також дозволили вирішити питання безпечної зимівлі бджолиних сімей. Розбірний вулик знайомої нам сучасної конструкції з’явився у 1851 році в США.

Рамковий вулик

Марія Кузнєцова.