Вони трудилися на полі в поті чола. Раптом у храмі закалатав дзвін – і селяни почали молитися, аби Всевишній дозволив їм з іще більшим ентузіазмом завершити роботу. Через століття фотомитець Юрій Білак біля Дебальцевого зафіксував своїм фотоапаратом українських волонтерів – жінку і чоловіка, які моляться посеред поля за українців, вбитих на своїй землі московськими загарбниками. Над ними, наче стрічки, розрізають простір кулі і «Гради». Двоє людей у безмежному просторі під променями сідаючого сонця (на картині) і сонячним сяйвом на світанку (на світлині).