Ультразвуковий двигун, також відомий як ультразвуковий мотор, п’єзомагнітний двигун, п’єзоелектричний двигун (англ. USM – Ultra Sonic Motor, SWM – Silent Wave Motor, HSM – Hyper Sonic Motor, SDM – Supersonic Direct-drive Motor) – двигун, у якому робочим елементом є п’єзоелектрична кераміка, завдяки якій він здатний перетворити електричну енергію в механічну з дуже великим ККД, що в окремих випадках перевищує 90%. Вперше розроблений у 1964 році українським інженером В’ячеславом Лавриненком з Києва. Є незамінним в побудові космічних кораблів, космічних дослідженнях, прискорювачах заряджених частинок, робототехніці. На основі п’єзоелектричних двигунів розроблялися приводи антен і камер спостереження, електробритви, приводи ріжучого інструменту, стрічкопротяжні механізми, баштові вуличні годинники, низькообертові приводи рекламних платформ, електродрилі, приводи дитячих іграшок і рухливих протезів, вентилятори на стелю. Хвильові п’єзоелектричні двигуни використовуються в об’єктивах для дзеркальних фотоапаратів Canon, Minolta, Sony, Nikon, Olympus, Panasonic, Pentax, Sigma тощо.

П’єзодвигун

Марія Кузнєцова.