В березні 1979 року американський роботизований космічний зонд Voyager 1 вперше сфотографував кільця навколо найбільшої планети Сонячної системи – Юпітера. У 1990 році їх ретельно вивчив космічний зонд NASA – Galileo. На відміну від кілець Сатурна, кільця Юпітера не такі великі та мають низьке альбедо (вони чорного кольору і не відбивають світло), тому їх практично неможливо помітити із Землі. Втім, 1960 року їх існування було доведено українським астрономом Сергієм Всехсвятським (1939-1981) – професором, завідувачем кафедри астрономії Київського університету. Йому також належить відкриття протяжних корональних потоків, які згодом отримали назву «сонячний вітер». 2010 року японський космічний апарат IKAROS вперше в історії людства розгорнув «сонячне вітрило», яке за допомогою сонячного вітру має доставити його до Венери.

Кільця Юпітера

Михайло Петрусяк