Юрій Білак народився в 1961 році біля Ліона (Франція). Змалечку він був занурений у світ української культури, перейнятої у спадок від батьків, – повоєнних емігрантів із радянської України. Батько Юрія Білака Орест під час Другої світової війни пройшов з Буковинським куренем до Києва, а звідти дістався Франції, де воював на боці французького Руху Опору.

Молодий Юрій довго шукав себе – був мотогонщиком, танцюристом, артистом, здобув фах зубного техніка. Проте свій перший заробіток він витратив на купівлю фотоапарата.

У 1983 році Юрій Білак вперше у житті відвідує Україну, – з метою вдосконалення свого таланту танцюриста. Це справжній культурний шок, адже він потрапляє до Львова, де лунає мова його батьків.

У 1986 році відбувається подія, що стала вирішальною для професійного становлення Юрія Білака. До Ліона прибуває Жером Саварі у пошуках артистів для свого нового шоу – знаменитого «Кабаре». Юрій отримує у спектаклі три ролі – танцюриста, співака та актора, і вирушає гастролювати Європою.

Минають роки. Юрій Білак подорожує світом, змінює професії та шукає себе, кохаючись у мистецтві. Після його подорожі Україною у 2008 р. народилася експозиція «Українці», родзинкою якої стала унікальна техніка рельєфної репродукції, що дозволила доторкнутися і «побачити» фото людям із вадами зору.

У 2004 р. в Карпатах фотограф несподівано для себе віднаходить атмосферу «Тіней забутих предків» Коцюбинського і Параджанова. Протягом шести років він неодноразово повертатиметься сюди, фотографуючи горян. У 2012 р. фотоальбом Юрія Білака «Гуцули, у тіні Карпат» взяв участь у Фестивалі Європейських Літератур в місті Коньяк (Франція). А у 2013-2014 роках «Гуцули» вирушають у турне Канадою.

Тим часом Україна стрімко змінюється – в країні перемагає Революція Гідності, а згодом починається українсько-російська війна. У вересні 2014 року Юрій Білак брав участь в аукціоні, організованому Канадсько-Українською Фундацією, де провів благочинний розпродаж своїх фотографій, зроблених під час Революції Гідності. Зібрані кошти були скеровані на медичну допомогу для України.

На Великдень 2015-го, доля робить Юрію подарунок у вигляді репродукції картини Леонардо да Вінчі «Таємна вечеря», яка надихне його на новий проект «Projectio», що дасть можливість запропонувати власний погляд на історію.